Вивантаження даних у CSV або JSON

На сторінці статистики є посилання з позначкою CSV, а поруч — з позначкою JSON. Вони видають числа у вигляді файлу. Без облікового запису, без форми запиту, без очікування листа з посиланням на завантаження.

Цей допис здебільшого про те, навіщо це посилання взагалі існує.

Що потрапляє у файл

CSV дає один рядок на день із чотирма стовпцями — дата, звернення, унікальні відвідувачі та боти. Він відкривається в будь-якому табличному редакторі без жодних налаштувань, і саме в цьому весь сенс вибору цього формату.

JSON дає ті самі щоденні цифри плюс розбивки: країни, міста, браузери, розміри екранів і найвідвідуваніші сторінки, а також відмітку про те, коли файл згенеровано і який період він охоплює.

Обидва формати приймають період. Досить додати &days=90 для трьох місяців, або будь-яке число аж до 400 — це те саме вікно, за яке зберігається сама статистика. Без цього параметра видаються останні 30 днів.

Це звичайна адреса

Експорт — це звичайна URL-адреса, а отже, її може отримати будь-що, здатне отримати URL-адресу. Якщо числа мають раз на тиждень підтягуватися в таблицю або невеликий скрипт має вести власний архів глибший за 400 днів, — тут ніщо цьому не заважає, і жодний ключ не потрібен.

Це навмисно. Кнопка завантаження, яка працює, лише коли людина клацає на неї в браузері, — це кнопка завантаження, розрахована на одноразове використання.

Чого в ньому немає

Варто сказати прямо: це ті самі дані, які вже показує сторінка статистики. Тут не відкривається якийсь багатший прихований шар. Експорт існує для того, щоб дані були портативними, а не для того, щоб вони були повнішими.

Зокрема, там немає нічого прив'язаного до окремого відвідувача, бо нічого такого й не зберігається. Щоденний хеш, який відрізняє повторні візити, видаляється через 2 дні і у файл не потрапляє. Експортувати можна те, що існує: згруповані підрахунки.

Навіщо це потрібно

Бо змога піти має бути.

Сервіс, який тримає історію в заручниках, утримує не якістю, а ціною початку заново. Це погана причина, щоб залишатися, і ще гірша річ, яку варто будувати навмисно.

Історія відвідувачів належить власникові сайту. Забрати її й піти кудись іще — цілком розумний вчинок, і інструменти для цього не повинні бути найгірше підтримуваною частиною сайту.