Скільки живе хибна фраза
14 серпня на сторінку «про нас» потрапила фраза про те, що ми свідомо не міряємо ні показника відмов, ні часу на сторінці, бо і те й інше потребувало б сеансу, відстежуваного через кілька переглядів, а отже — банера згоди на сайті.
27 серпня ми випустили час на сторінці. Фраза лишилася.
Тринадцять днів правдива, двадцять вісім годин хибна
Дати точні, бо їх знає репозиторій. Фраза приходить 14 серпня о 22:41. Тривалість перебування, у шести щаблях, приходить 27 серпня о 17:53 — і від цієї хвилини друга половина фрази хибна. Виправлена вона 28 серпня о 21:57.
Тобто вона була правдивою тринадцять днів і хибною двадцять вісім годин, що звучить добрим співвідношенням, поки не виявиться: у ці двадцять вісім годин ніщо не збиралося їх припиняти. Жоден тест не впав. Жодна перевірка не подала голосу. Сторінка склалася, можливість працювала, і обидві тихо суперечили одна одній одинадцятьма мовами.
Чому жодна перевірка не могла її спіймати
Кожна автоматична перевірка в цьому проєкті порівнює дві речі, обидві з яких є в системі: число рядків з одинадцятьма, ширину підпису з його місцем, список таблиць зі схемою. Твердження на сторінці ні з чим не порівнянне. Це проза про світ, а світом тут була таблиця, що виникла в зовсім іншій частині коду.
Можна уявити перевірку, яка шукає в тексті «про нас» назви можливостей і звіряє їх. Вона була б довгою, крихкою і все одно проминула б цікаві випадки, бо фраза не називала таблиці. Вона називала причину: для цього знадобився б банер згоди. Ця причина тихо перестала діяти.
Що цьому поклало край
Питання. Хтось хотів знати, чи показуємо ми показник відмов, і чесна відповідь вимагала прочитати фразу поруч, після чого та впала.
Це той самий механізм, який на початку місяця зняв із цієї сторінки чотири інші твердження, і це не механізм, а щастя. Єдине, що поліпшує шанси, — писати твердження досить вузько, щоб воно лишалося перевірним: не «ми не міряємо X, бо Y», а «X немає на цій сторінці» — фраза, що описує сторінку, на якій стоїть, а не причини за нею.
Що тут узагальнюється
Код гниє гучно. Проза про код гниє тихо, і гниє вона зазвичай тієї миті, коли код стає кращим.
Щоб виправити одну фразу, довелося змінити тринадцять місць: одинадцять мовних версій одного рядка оболонки і два абзаци написаного вручну HTML. Це число варто знати перед наступним поясненням, бо воно — ціна всякого твердження, що сягає далі сторінки, на якій надруковане.